Традиційно 24 травня відзначають День слов’янської писемності та культури.

Це свято тісно пов'язано з постатями Кирила та Мефодія. Ми всі, мабуть, знаємо, що Кирило створив один з перших слов’янських алфавітів. Вчені досі не можуть зійтися, над чим саме він працював – над кирилицею чи глаголицею. Справу продовжили учні Кирила та Мефодія – саме їм приписують створення кирилиці. Та головне досягнення ченців навіть не в створенні абетки, бо слов’яни вже користувалися грецьким письмом. Метою Кирила та Мефодія було перекладання церковних книг. Тобто вони фактично створили першу церковну/літературну мову слов’ян. Цим вони заклали основи для слов’янської писемності та літератури. 

Звісно, це не було їхньою метою в ІХ столітті. В ті часи ще не йшлося ані про українську, ані про болгарську, ані про білоруську чи македонську мови та літератури.

За допомогою цієї штучної мови, яку зібрали, обробили та частково створили ченці із Салонік, змогли утвердитися та розвинутися різні слов’янські культури. Сьогодні кирилицю використовують болгари, македонці, чорногорці, боснійці, серби, українці, білоруси та росіяни. Через вплив Росії кирилицею також послуговуються в Киргизії, Монголії, Таджикистані та Казахстані, хоча в останній зараз переводять мову на латинську абетку.

А з 2007 року, коли Болгарія приєдналася до Європейського Союзу, кирилиця стала одним з офіційних алфавітів ЄС.